БРАТИ ГАДЮКІНИ «НА!Живо» - РОСТОК RECORDS - 2000 - CD

«НА!Живо» — ось так, зі знаком оклику всередині слова названо альбом концертніх записів незрівнянно-легендарних БРАТІВ ГАДЮКІНИХ — на радість усім «гадюкоманам», які відкрили для себе це явище наприкінці 80-х і вже ніколи не закривали. Тоді появу ГАДІВ сприймали як відповідь Львова на київське ВВ. Звісно, ГАДИ були іншими — з оригінальним вантажем гумору і гротеску, музично це була надзвичайно винахідлива суміш блюзово-джазового «філінгу» з гуцульским фольком, коломийками — народними і власного виробництва. Якщо ВВ активно «експлуатували» суржик київських передмість, а Олег Скрипка виглядав як люмпенізований розбишака, то Сергій Кузьминський мав образ такого собі поміркованого «рогуля». Обидва вивели на сцену «антигероя», а простіше — хлопця з народу, який не є поганим і не є хорошим, а самим собою... Обидва перетворили брутальність і жлобство у своєрідну естетику тотального стьобу.

Одним словом, БРАТИ ГАДЮКІНИ разом із ВВ, КОМУ ВНИЗ, ВІЄМ, ПЛАЧЕМ ЄРЕМІЇ були найбільшими «харизматичними» постатями української рок-хвилі початку 90-х. Як не дивно, але після припинення діяльності у 1997-му БРАТАМ не знайшлося заміни, їхня ніша й досі вільна. Як і ніша Віки Врадій — української Ніни Хаген, панківської королеви зі Львова, яка вже шість років мешкає у Нью-Йорку.
Але передчасно прощатися з ідеєю, точніше — проектом БРАТИ ГАДЮКІНИ. Сергій Кузьминський, який тривалий час «діджеював» у Москві, повернувся до Києва. У столиці він продовжував свої «гоп-трансові» подорожі, паралельно підтримує гарні стосунки з приятелями-колегами Ігорем Мельничуком та Павлом Крохмальовим — відповідно басистом і клавішником групи. Вони активно інтегрувані в музичне життя Києва: відкрили студію звукозапису «Брати Гадюкіни Рекордз», регулярно виступають у складі блюзової формації «Джинсові поля» на чолі зі співачкою Наталею Гурою, ефективно працюють саундпродюсерами та режисерами. Cаме вони й здійснили реінкарнацію концертних записів ГАДЮКІНИХ, що їх вдалося врятувати від цілковитої загибелі у приватних архівах.
Отже альбом «НА!Живо» виданий київською аудіокомпанією «Росток Рекордз», складений із фрагментів трьох різних концертів ГАДЮКІНИХ зіграних упродовж 94-95 років у Львові, Москві і Севастополі.
Альбом можна слухати, як кажуть, на одному диханні, збережена кожна репліка Кузьминського у паузах поміж піснями, усі нюанси живого концертного виконання. Невипадково на обкладинці зазначено: «ВПЕРШЕ НА CD супербойовики «Наркомани на городі», «Всьо чотко» і багато чого». Серед решти класичних «гадівських» хітів є: «Аріведерчі, Рома», «Звьоздочка моя», «117-та стаття», «Сорок пачок «Верховини». Дискографія групи — чотири студійні альбоми, «НА!Живо» — п`ята позиція, яке дає вичерпне уявлення про чудовий гурт та його сценічне втілення.
Яскраві сюрреалістичні маки на титулі і на самому дискові — це фрагменти двох графічних аркушів молодого київського художника Івана Семесюка «Рунічний мак» та «Маків`я». Зрозуміла річ — це образно-асоціативний ряд, що випливає з пісенної тематики ГАДІВ, а також — з особистого досвіду музикантів. Не дивно, щАлександр Евтушенкоиний відеокліп ГАДЮКІНИХ, який на початку 90-х зняв Віктор Приходько, був на пісню «Наркомани на городі». Прослухавши 12 треків, хочеться поставити диск знову аби ще раз зануритися у непідробно живу атмосферу творчості БРАТІВ ГАДЮКІНИХ. Бо-таки «Всьо чотко!».